Пленум Вищого адміністративного суду України узагальнив практику щодо доступу до публічної інформації

         Пленум Вищого адміністративного суду України надав роз’яснення адміністративним судам з приводу застосування положень законодавства про доступ до публічної інформації.

У свої постанові № 10 від 29.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» Пленум, зокрема, роз’яснив поняття публічної інформації та його відмежування від суміжних понять. Так, Пленум наголошує, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Також Пленум докладно зупиняється на понятті «розпорядник публічної інформації». Розпорядниками інформації для цілей Закону України № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» визнаються суб'єкти владних повноважень. У постанові наголошується на тому, що поняття «суб’єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб’єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону. У зв’язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов’язки розпорядника інформації, у тому числі обов’язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації. Відповідно посадові особи і службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування не можуть бути належними відповідачами у спорі щодо надання доступу до публічної інформації за інформаційним запитом. Зокрема, це стосується міських, сільських, селищних голів, голів районних та обласних рад, які хоч і входять до системи місцевого самоврядування, однак не є органами місцевого самоврядування.

Залежно від того, у чиєму володінні знаходиться запитувана інформація, належним відповідачем за позовами щодо доступу до публічної інформації у таких випадках є або відповідний представницький орган місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська, районна, обласна ради) або виконавчий орган місцевого самоврядування.

Не є розпорядниками публічної інформації у розумінні Закону № 2939-VІ народні депутати України, депутати місцевих рад та Верховної Ради АРК, голови районних, обласних рад, сільський, селищний, міський голова, судді, прокурори, державні виконавці тощо.

Окрім цього, Пленум у своїй постанові надав роз’яснення щодо: відносин, на які не поширюється Закон України «Про доступ до публічної інформації»; співвідношення норм цього закону з іншими законами; інформації з обмеженим доступом; порядку обмеження доступу; інформації, яка не підлягає обмеженню в доступі та ряду інших важливих питань. Також у постанові наводиться відповідна практика Європейського суду з прав людини.

З повним текстом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29 вересня 2016 року №10 можна ознайомитись на сайті Вищого адміністративного суду України за посиланням:

http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_10_29-09-2016/

Додаткова інформація за посиланням: http://www.vasu.gov.ua/123681/